В Ірландії шестеро членів екіпажу балкера MV Matthew та двоє їх спільників отримали вироки за спробу ввезення партії кокаїну. Йдеться про одну з найбільших в історії країни спроб контрабанди наркотиків, коли у вересні 2023 року з судна було вилучено 2,2 тонни кокаїну вартістю понад 157 мільйонів євро.
Суд встановив, що шестеро моряків були безпосередньо залучені до перевезення наркотиків морем. П’ятеро з них – суднові офіцери: капітан, старпом, два других та третій помічники капітана. Ще один – матрос, «наглядач» від наркокартелю, який мав координувати дії екіпажу та контролювати вантаж на борту.
Серед засуджених – громадяни Ірану, Філіппін, Нідерландів, Великої Британії і троє українців: старший та другий помічники капітана MV Matthew, а також рибалка, який мав забрати партію наркотиків під час її передачі з балкера. Усіх їх визнано винними у причетності до масштабного міжнародного наркотрафіку, організованого за участі кримінального угруповання з Дубаю.
Вісім засуджених отримали покарання загальним терміном 129 років ув’язнення.
Балкер MV Matthew (раніше – Honmon) під прапором Маршаллових островів належав компанії з Дубаю. У серпні 2023-го він порожнім пришвартувався у Венесуелі, де готувався до рейсу. У місцевих прибережних водах вночі, коли більшість команди була зайнята барбекю на палубі, озброєні люди завантажили кокаїн в один із трюмів. До цього процесу залучили шістьох членів екіпажу.
У вересні 2023 року Matthew вирушив у рейс, вказавши пунктом призначення порт Гдансь у Польщі, однак у реальності його маршрут пролягав повз Західну Африку, Канари, Бискайську затоку та Ірландське море. Під час переходу екіпаж вдався до спуфінгу – підміни сигналу AIS, щоб приховати справжнє місце розташування судна.
Зв’язок з кураторами з Дубаю здійснювався через супутниковий інтернет Starlink та месенджери Signal і WhatsApp. Задіяні в контрабанді члени екіпажу отримували від наркокартелю накази та узгоджували з ними плани.
Паралельно до Ірландії вирушив рибальський траулер Castlemore, який члени наркокартелю придбали спеціально напередодні операції. Ним керували двоє осіб, в тому числі – досвідчений український рибалка, змушений вийти з пенсії на роботу через війну та окупацію рідного міста.
Castlemore мав зустрітися з балкером у заздалегідь обумовленому місці та забрати вантаж, однак потрапив у шторм, втратив зв’язок і сів на мілину. Після евакуації екіпажу гелікоптером правоохоронці знайшли у телефонах чоловіків докази їх зв’язку із Matthew.
Куратори повідомили екіпаж про зміну планів: вони мали відправити 2 тонни кокаїну на берег у рятувальному шлюпі разом з матросом-наглядачем. Він увійшов до складу екіпажу, щоб спостерігати за ходом операції і не мав жодного морського досвіду, тож такий варіант виглядав вельми сумнівним.
Matthew в цей час йшов в ірландських територіальних водах. Оскільки спільники зайшли у глухий кут і намагалися розробити новий план доставки наркотиків, судно зупинилося і кинуло якір, повідомивши на берег, що їм потрібно провести ремонт.
Дізнавшись, що Castlemore сів на мілину, капітан спробував втекти, запросивши медичну евакуацію. Однак Matthew вже відстежували правоохоронці, тож невдовзі офіцера заарештували.
Куратори наказали екіпажу тікати на південь, щоб вийти з ірландських територіальних вод, і на повному ходу йти до Сьєрра-Леоне. У відповідь корабель ірландських ВМС розпочав переслідування і здійснив по балкеру кілька пострілів. Члени екіпажу тим часом, намагаючись знищити докази, підпалили наркотики, обливши їх розчинником фарби.
Після відмови зупинитися спецназ Ірландії почав штурм судна з гелікоптера. Matthew при цьому різко змінив курс та швидко маневрував, намагаючись ухилитися від десанту і наражаючи на небезпеку життя військових. Але вони успішно спустилися на борт з допомогою троса, взяли балкер під контроль і погасили вогонь у трюмі.
Вилучені в членів екіпажу телефони стали ключовим доказом для слідства – на них збереглися повідомлення, які документували весь маршрут судна та інструкції від організаторів, включно з моментом провалу операції в Ірландському морі.
У суді усі обвинувачені визнали свою провину. Моряки стверджували, що спочатку не знали про наркотики. Вони розповіли, що літали до Дубая для підписання контрактів з вельми привабливими умовами, після чого прибули до Венесуели для посадки на судно. Перші підозри у них з’явилися, коли вантаж прибув на борт вночі у супроводі озброєних людей. Вміст ящиків, за їх словами, зовсім не виглядав як обіцяні «запчастини». Проте вони залишились і погодились на участь у контрабанді, оскільки їм пообіцяли щедру винагороду.
З урахуванням всіх обставин справи, обвинуваченим призначили покарання у вигляді ув’язнення на термін від 13,5 до 20 років. Зокрема, український старпом, який виконував обов’язки капітана під час штурму, керував судном і намагався маневрувати, щоб завадити десанту ВМС, отримав один з найбільших строків – 16,5 років. Другий помічник, що відповідав за навігацію та зв’язок з кураторами — 14 років. Українця, який був на човні Castlemore і мав перехопити наркотики, засудили до 14,5 років ув’язнення. Найбільший строк – 20 років – отримав матрос-наглядач, який мав найглибший зв’язок з організаторами злочину.
При винесенні вироку суд вказав, що моряки були не просто “шестірками” наркокартелю, а відігравали ключову роль у морській частині операції. Члени екіпажу мали високу морську кваліфікацію та досвід, і саме це дозволило організаторам реалізувати складну схему транспортування кокаїну з Венесуели до Європи. Ці міркування стали обтяжуючою обставиною у їх справі.
